По всій Україні проходять урочисті заходи, присвячені великому Кобзареві. В різних містах та селах, люди несуть квіти до пам’ятників Тарасові Шевченкові. Не стало винятком і наше село, тож сьогодні 11 березня 2018 року ми вшанували 204 річницю з дня народження великого Кобзаря маленьким святом: «Шевченко – наш. Він для усіх століть!»

     Захід розпочався божественною літургією у місцевому храмі, та продовжився панахидою біля пам’ятника великому Кобзареві.

     Після якої о. Володимир у своїй промові наголосив, що постать Шевченка - це символ величі людського духу. Його життя і творчість – еталон мужності, честі, незрадливого служіння рідному народу і рідній українській землі.

     Далі до святкового привітання долучився наш земляк і гість Бучківський Іван Павлович, який акцентував увагу на величі постаті Тараса Шевченка – українського генія та пророка нації, глибині й актуальності його поетичного слова. Із словами привітання долучився до свята депутат районної ради Терещенко Ігор Павлович. Прозвучав також і авторський вірш Гринів Орисі Григорівни присвячений великому поету.

     В слід за нею діти та молодь нашого села також взялись декламувати вірші великого Кобзаря, та організували для всіх гостей свята літературний виступ яким донесли, що: «…Постать Тараса Шевченка давно стала символічною для України. Тарас Шевченко знайомий кожному українцю ще змалечку. Талант його багатогранний. Творчість Шевченка оригінальна – за його віршами та художніми полотнами можна вивчати історію України. Тарас Шевченко по праву може вважатися першим громадянським ліриком України…».

     Вшановували не тільки творчий шлях Кобзаря, але й його людські поневіряння, прославляючи його мужність і незламність духу: «…Важкими і крутими шляхами доля вела Тараса від порогу батьківської хати до Будищ, Вільно, Петербурга, Казахстану, аж до всесвітнього визнання. Але він ніколи не забував, якого роду-коріння: «Не цурався тої мови, що мати співала, як малого повивала, з малим розмовляла...». Тричі повертався до рідної Кирилівки, аби пройтися стежинами свого дитинства, схилити голову перед могилами батьків, зустрітися з братами і сестрами. Над усе мріяв жити в Україні, але не судилося…».

     Шевченко не просто український поет, а автор кількох поетичних збірок, поем, драми «Назар Стодоля», російськомовних повістей; ідейний натхненник Києво-Мефодіївського товариства основоположник нової української літератури; втілив у поетичній формі норми народнорозмовної мови, котрі стали основою для створення української літературної мови.

     Тому ми з радістю віддаємо шану великому просвітителеві українського народу завершуючи свято спільним виконанням «Заповіту».

Свято підготувала і провела:

Бібліотекар : Береська Г. О.